Для вирішення завдань фізичного виховання дітей дошкільного віку використовуються різні засоби: гігієнічні фактори, природні сили природи, фізичні вправи. Крім того, на фізичне виховання дітей впливають руху, що входять у різні види діяльності (праця, ліплення, малювання, конструювання, гра на музичних інструментах, процеси одягання, вмивання та ін.) 

У тісному зв’язку з ними використовуються також засоби морального, розумового, естетичного виховання, спрямовані на гармонійний розвиток особистості.

Гігієнічні фактори є своєрідним засобом фізичного виховання. Дотримання вимог особистої гігієни, режиму діяльності, сну, харчування і т. д. викликає у людини позитивні емоції, що в свою чергу покращує діяльність всіх органів, систем і підвищує працездатність.

Природні сили природи (сонце, повітря, вола) є важливим засобом зміцнення здоров’я, а також підвищення працездатності: вода очищає шкіру від забруднення; сонячні промені вбивають різні мікроби, сприяють відкладенню під шкірою вітаміну D і охороняють дитину від захворювання; повітря садів, парків, лісів, що містить особливу речовини (фітонциди), сприяє знищенню мікробів, збагачує кров киснем.

Фізичні вправи – ​​основний специфічний засіб фізичного виховання. Це рухові дії, а також складні види рухової діяльності, відібрані для вирішення завдань фізичного виховання. Рухової діяльністю називають будь-яку діяльність, характерним компонентом якої є активність рухового апарату людини; до складніше рухової діяльності відноситься рухлива гра.

Рухи, що входять у різні види діяльності  позитивно впливають на фізичний розвиток дитини.

Ефективність використання засобів фізичного виховання підвищується при правильному поєднанні їх на різних вікових етапах. Так, в перші місяці життя дитини найбільше значення мають гігієнічні фактори і природні сили природи. Надалі збільшується роль фізичних вправ, а також різних видів діяльності, що включають різноманітні рухи.

Гімнастика в системі фізичного виховання займає значне місце. Вона ділиться на основну (загально-розвиваючі вправи, основні рухи), спортивну (акробатика, художня гімнастика, власне спортивна на брусах, вільні вправи) і допоміжну (спортивно-допоміжна, лікувальна та ін.)

Ці особливості гімнастики дозволяють використовувати її на заняттях з різною фізичною підготовленістю і різним станом здоров’я.

Рухливі ігри відрізняються від інших фізичних вправ особливостями організації діяльності. У грі діяльність дітей організується на основі образного чи умовного сюжету, який передбачає досягнення мети в умовах несподівано змінюючи ситуацію. Ігрова діяльність носить комплексний характер і будується на поєднанні різних рухових дії (біг, стрибки та ін). У грі надається можливість проявляти самостійність, винахідливість у виборі способу виконання дії. Раптові зміни ситуацій у грі зобов’язують дитину вирішувати рухові завдання в найкоротші терміни і з повною мобілізацією рухових здібностей.

Спорт характеризується досягненням в будь-якому вигляді фізичних вправ найвищих результатів, що виявляються в процесі змагань.

Спорт пред’являє високі вимоги до фізичних і духовних сил людини, тому він доступний лише з досягненням певного етапу вікового розвитку і за умови відповідної фізичної підготовленості.

З дітьми дошкільного віку використовуються лише спортивні  види фізичних вправ (санки, велосипед, плавання та ін.) Формуючи основи техніки цих найбільш простих спортивних видів фізичних вправ у дітей дошкільного віку, вирішуються головні завдання фізичного виховання з урахуванням вікових особливостей.

Туризм дозволяє закріплювати рухові навички і розвивати фізичні якості в природних умовах.