Останні новини

Вітаємо всіх відвідувачів нашого сайту з Новорічними та Різдвяними святами!

3 Січень 2020
Колектив дошкільного навчального закладу “Зайчатка”вітає усіх батьків із Новорічними та Різдвяними святами! Бажаємо... 

В садочку – новорічні ранки!

20 Грудень 2019
В садочку розпочались новорічні свята. Діти разом із Дідом Морозом, Снігуронькою та казковими героями водять хороводи, співають... 

Вітаємо зі святом!

17 Грудень 2019
   Вітаємо зі святом  !!!                                        Святий Миколай... 

Як сформувати гарні звички у дитини

16 Грудень 2019
1. Починати працювати над виробленням гарних звичок у дітей слід як можна раніше. До прикладу, привчати самостійно засинати... 
Слухання музики, як складова музичного виховання

Один з основних видів діяльності на музичних заняттях – слухання музики. Діти не завжди охоче сприймають музичні твори. В них треба розвивати це бажання, а також й уміння вслухатися в музику, сприймати її, слухати уважно, не відволікаючись, і водночас виховувати через музику позитивні почуття, риси характеру, вміння емоційно відгукуватися на музичні твори. Отже, муз керівник має зацікавити дітей насамперед якісним власним виконанням твору. Адже сприймання «живої» музики не можна замінити жодною фонограмою.

Саме тому поряд з основними програмними творами Базовою програмою рекомендовано включати в цей розділ уривки з творів Моцарта. Учені довели, що його музика позитивно впливає на психічний стан людини. Дон Кемпбелл у книзі «Ефект Моцарта» розглядає, чому музика саме цього композитора так впливає на дітей? По-перше, тому що Моцарт виконував твори у чотирирічному віці, а в шість років він уже сам був композитором. Тому, за висновками вчених, його музика природніша для репертуару малої дитини, позитивно впливає на її мислення та діяльність усього організму в цілому. Крім загального сприймання музики, потрібно спонукати малят і до аналізу музичних творів, і емоційного відгуку на них, навчати уважно слухати твір до кінця, впізнавати його. Для цього доцільно періодично повторювати виконання п’єс.

Окрім творів В.А.Моцарта, пропонуються для слухання музики твори П.І.Чайковського зі збірок «Дитячий альбом» та «Пори року», Ф.Шуберта з циклу «Пори року», Ш.К.Сен-Санса «Карнавал тварин», В Косенка «Дитячий альбом».  Це також твори Е.Гріга «Карнавал тварин», збірка творів С.Прокоф*єва тощо. Але я доповнила репертуар і музикою, яка мало використовується в роботі з дітьми, проте має великий потенціал формування гуманістичних якостей («Чардаш» Ф.Ліста, твори Д.Кабалевського, С.Майкапара, музика О.Рибнікова, М.Дунаєвського, Р.Паулса, С.Крилатова, до мультфільмів та кінофільмів, джазові та рок-н-рольні обробки провідних світових виконавців, музика до відомих мюзиклів). Звісно, належне місце посіли і твори з музичного фольклору. Щоб активізувати інтерес дітей до музики, можна створити серію розповідей та показів «Казки про музику».

Систематичне поглиблене слухання музики сприяє тому, що увага дітей стає стійкішою, а вони самі – більш посидючими, поліпшується їхня пам’ять, розвивається мислення та виникає бажання слухати музичні твори. Важливо тільки, щоб на заняттях звучала високохудожня музика, доступна й зрозуміла дітям.

Великий вплив музики на розвиток людини визначав знаменитий художник Е.Делакруа: «Музика завжди викликає у мене глибокі думки. Слухаючи її, у мене з’являється велике бажання творити». Цей вислів став поштовхом моєї подальшої роботи, де я використовую такі методичні прийоми і вимоги:

  • Виразне виконання музики. Музика спонукає дитину до руху, дії. Приносить їй справжню насолоду, повне злиття з музикою. Від того, як виконаний твір музичним керівником, залежить сприйняття музики та розуміння музичного образу.
  • Перед слуханням музики або в процесі розучування твору, гри, танцю широко використовую художнє слово: бесіду, роз’яснення, віршований текст, образне порівняння. Це створює певний настрій у дітей, викликає бажання активно діяти, співпереживати з музикою.
  • Конкретні навчальні та виховні прийоми (підтримати дружніми оплесками тощо).
  • Застосування технічних засобів навчання (магнітофон, відеомагнітофон, телевізор). Грамзапис дає можливість ознайомити дітей із новим звучанням твору, відчути багатство музичної мови в оркестровому виконанні. Також музичний керівник має змогу показати виступ музикантів (ансамблю, оркестру, соло, балет, мюзикл тощо) за допомогою відеоматеріалів. Можна спостерігати за слайдами паралельно слухаючи той чи інший музичний твір.
  • Наочність є невід’ємною частиною в музичній діяльності (ілюстрації, дидактичні посібники, іграшки тощо).
  • Зміна регістру мелодії (в цілому залежно від поставленого завдання: характерності персонажу, статі дитини, яка імпровізує тощо).
  • Вимоги до підбору репертуару. Репертуар, розрахований на дошкільнят, має розв’язувати певні завдання. За Базовою програмою ці завдання підпорядковані певним лініям розвитку:

— залучати малюків до спілкування; викликати в них почуття симпатії один до одного, сприяти встановленню та зміцненню дружніх стосунків;

— сприяти прояву творчої вигадки привабливими для дітей життєвими подіями й художніми сюжетами, втілення характеру музичного образу; спонукати висловлювати думки щодо прослуханих творів;

— допомагати малятам краще засвоїти доступні і корисні для розуміння і збагачення особистості досконалі за формою музичні твори; починати роботу над усіма видами музичної діяльності зі сприймання музики, з її аналізу дітьми;

— розвивати вміння визначати жанрову належність музичного твору;

— розвивати вміння супроводжувати слухання наспівуванням, рухами;

— вчити складати про почуті мелодії віршики, коротенькі оповідання, використовувати знайомі мелодії в іграх-драматизаціях, на святах, розвагах, в повсякденному житті;

Свідоме сприймання настрою музичного твору, форми та інших засобів виразності допомагає дітям у правильній передачі музичного образу в русі, пісні, грі тощо. Адже треба розрізняти і різноманітний характер музики, й форму твору (вступ, частини, фрази), і різні засоби музичної виразності (динамічні, регістрові, темпові зміни, метро ритм).

Дошкільники, відповідно до характеру музики, узгоджують свої рухи з її особливостями, через те вони постійно вправляються і в навичках слухання музики. Поступове урізноманітнювання почуттів веде до того, що діти в старшій групі ознайомлюються з гумором у музиці («Клоуни» Д.Кабалевського); з танцювальним жанром при чому вже з відомими відмінностями та відтінками у ньому (легка, рухлива «Дитяча полька» М.Глінки, «Вальс-жарт» Д.Шостаковича, веселий, швидкий «Гопак» Мусоргського).